(притча)
Эта притча – не слово укора
Полуправде иль маленькой лжи…
В городишке у синего моря
Жил да был расторопный мужик.
Домовит и смекалист на диво
Замечательный был наш герой.
Изъясняться умел он красиво
И прослыл не пустой головой.
На IQ тест пройдя, убедился
В дарованьях высоких своих,
Но внезапно свет с неба излился,
И Христос его сердца достиг.
Благодарностью Господу полный,
Сладкий смысл он узнал слова брат.
Свет, сравнимый со вспышками молний,
Стал дорогу его озарять.
Но, постигнув, что в церкви Христовой
Он обрел неземное родство,
Обзавелся брат мыслию новой –
Все чужое вдруг стало его;
И не нужно просить разрешенья
Взять что-либо — зайди и бери…
Это стало б прологом крушенья,
Только «стоп» загорелся внутри
Ярче прежнего. И перед Богом
В пыль швырнул брат гордыню свою
С облегчения радостным вздохом
И услышал: - Мой сын, Я даю
От щедрот Своих Духа не мерой.
Из тебя потекут, как река,
Не чужие слова! Только веруй!
Помни, милость Моя на века
К тем, кто слушает сердцем покорным
Голос Мой от зари до зари.
Кто всегда размышляет о горнем,
Слышит шепот Мой:— Сын, говори
Не хитря, не лукавя, не споря,
Все, что чистая слышит душа….
Человек жил у синего моря –
Дух небесной лазурью дышал.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
